Сьогодні у пошані й молитві згадуємо мільйонів наших українців, що стали жертвами🕯голодоморів. Голодомор 1932-33 рр., що визнаний геноцидом українського народу, у сьогоденні набув нового обличчя, залишивши при тому свою огидну серцевину - знищення і руйнування людського життя. За мову, за національність, за позицію, за право господарювати на власній землі. Нині голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців, і сучасне покоління. 90 років минуло, а ворог той самий, і боротьба наша ще запекліша. Нас не здолати ні кулями, ні ракетами, ні блекдауном, бо, як казала легендарна Леся Українка, ми в серці маєм те, що не вмирає. А це любов… до краю, де народився; до рідної мови, якої навчила мати; до людей, які понад усе.
Все здолаємо і переможемо!